• info@ffr.org.ua

Жінки, які змінювали світ. Марія фон Парадіс

Категорія
Портрет Марії фон Парадіс.  Олівець. Датований 1784 роком
Проект:

Марія Терезія фон Парадіс (нім. Maria Theresia von Paradis, 15 травня 1759 — 1 лютого 1824) — австрійська піаністка, співачка (сопрано) і композиторка, яка у ранньому віці втратила зір. Їй Вольфганг-Амадей Моцарт присвятив їй концерт, імовірно, Концерт для фортепіано з оркестром № 18 сі-бемоль мажор. Марія фон Парадіс або Марія Параді була дуже відомою у віденських музичних колах, виступала перед знаттю та європейськими королівськими родинами того часу, зокрема перед французьким королівським подружжям Людовиком XVI і Марією Антуанеттою, англійським королем Георгом III і його дружиною Шарлоттою.

Марія Терезія фон Парадіс народилася у Відні в родині урядового радника Йозефа Антона Парадіс і його дружини Марії Розалії. Вона поступово від двох років втрачала зір. З кінця 1776 до середини 1777 року знаменитому творцеві вчення про «тваринний магнетизм» Антонові Месмерові вдалося тимчасово стабілізувати стан зору Марії Терезії. Однак через можливість скандалу та ризик втрати пенсії за інвалідністю Марія Терезія відмовилася від послуг Месмера і осліпла остаточно. У 2017 році австрійська режисерка Барбара Альберт у фільмі «Світло» екранізувала психологічний роман Аліси Вальзер «Спочатку була нічна музика» (Am Anfang war die Nacht Musik), у якому йдеться про лікування Марії Терезії у клініці Месмера.

Дівчинці дали імена́ на честь імператриці Марії-Терезії (1717—1780). Існує непідтверджена думка, що імператриця Марія Терезія могла бути хрещеною матір'ю Марії Парадіс. Так чи інакше, але імператриця взяла її під опіку і Парадіс стала її улюбленицею. Це мало вплив на музичну освіту дівчини.

Ще з 1775 року Марія Терезія фон Парадіс як співачка та піаністка виступала у різних віденських салонах та на концертах. Віденська громадськість її любила — вони називали її «Сліпа чарівниця». Молода музикантка була обдарована прекрасною пам'яттю та тонким слухом. Вона запам'ятала понад 60 концертів, а також великий репертуар сольних творів та релігійної музики.

Віденська громадськість її любила — її називали «Сліпою чарівницею». І хоч до народження Луї Брайля було ще понад століття, Марія Терезія вже розробила спосіб для читання та запису нот. Для написання своїх музичних творів вона використовувала композиційну панель, яку винайшов Ридингер, її партнер та лібретист, а для листування – ручну друкарську машинку, яку винайшов Вольфганг фон Кемпелен.

Марія Терезія фон Парадіс виступала не лише у Відні. У 1783 році вона разом з матір'ю та її лібретистом Йоганом Рійдінгером вирушила у турне по Європі. Під час подорожі вони відвідали Моцарта у Зальцбурзі. Марія Терезія виступила у Франкфурті та інших містах Німеччини, потім у Швейцарії. У березні 1784 року дала 14 концертів у Парижі та отримала позитивні відгуки та похвали. Вона також допомагала Валентинові Гаюї створити першу школу для сліпих, яка відкрилася у Парижі 1785 року. В кінці 1784 року поїхала до Лондона і виступала при дворі, в резиденції принца Уельського, дала низку концертів в Ганновер-сквері та в інших місцях. Проте її концерти в Лондоні були не такими успішними, як виступи у Парижі. У 1786 році вона через Берлін і Прагу повернулася до Відня.

Свої перші твори Парадіс почала створювати під час своєї подорожі по Європі. Це були твори для голосу та фортепіано. У 1784—1786 роках появилася збірка з дванадцяти пісень. З 1789 по 1797 рік вона написала п'ять опер та три кантати. Після кількох невдач Парадіс спрямувала свою енергію на викладання. У 1808 році вона заснувала власну музичну школу у Відні для молодих дівчат, де й викладала до смерті в 1824 році.

Великий вплив на творчість Марії Терезії Парадіс мали її вчителі Антоніо Сальєрі та Леопольд Кожелуг. Багато її творів були, на жаль, втрачені.

Автор/ка

Редакторка текстів, науковиця