ЩО АВСТРІЙСЬКІ МУЗЕЇ РОБЛЯТЬ НЕ ТАК, ЯК УКРАЇНСЬКІ

Проект: Зміцнення захисту прав людей з інвалідністю

У такому місті, як Відень, бажання відвідати музей може з'явитися навіть у тих, хто зазвичай уникає спілкування з мистецтвом чи занурення в історію. Віденські музеї не тільки мають прекрасні колекції і пропонують високий рівень обслуговування, а й істотно виграють за рахунок зручних міських сполучень. Транспорт у столиці Австрії дотримується точного розкладу. Оголошення зупинок дублюють усно і на табло. Важливу для пасажирів інформацію викладено читабельними шрифтами і часто – у вигляді піктограм. Багаторівневе метро оснащене ліфтами, так що ним безперешкодно можуть користуватися пасажири в колісних кріслах чи з дитячими візочками. Для людей із порушеннями зору у місті діє система навігації: наземні тактильні смуги вказують на початок, кінець і зміну напрямку руху, а також на перешкоди на шляху. Смуги переважно зроблено з матеріалів основного покриття, вони орієнтують за рахунок комбінації різних рельєфних факутур.

Три найвідоміші віденські музеї – Верхній Бельведер, Альбертіна і Музей історії мистецтв – містяться у старовинних будівлях, які є пам'ятками архітектури. Усі вони обладнані сучасними ліфтами, які роблять доступними експозиції і сервіси на всіх поверхах. Читабельні написи, зрозумілі схеми та піктограми дозволяють зорієнтуватися у пошуках гардероба, каси, доступних туалетів, музейних крамниць, стійки з аудіогідами, кав'ярень і ресторанів. Зали експозиції мають широкі двері та місця для сидіння. Потрібні пристосування вписують в історичний інтер'єр, наприклад, у палаці першої половини XVIII століття, яким є Верхній Бельведер, у вестибюлі першого поверху облаштовано мармуровий пандус.

Квитки можна замовити і купити онлайн. Під час популярних виставок чи інших періодів із великим навантаженням музеї розподіляють квитки по годинах відвідування. Це означає, що відвідувач купує квиток із фіксованим часом початку візиту. Щонайменше раз на тиждень музеї працюють до дев'ятої години вечора. Для людей з інвалідністю відвідування не є безкоштовним, його вартість є різною в різних музеях, а саме: повний вхідний квиток у Музей історії мистецтв коштує 16 євро, квиток для людини з інвалідністю – 12 євро; в Альбертіні – 16.9 і 7, у Верхньому Бельведері – 16 і 3 відповідно.

Персонал так званої першої лінії, тобто касири, контролери, гардеробники, продавці у крамницях і доглядачі на експозиціях не належать до постійного штату. Музеї винаймають їх через спеціальні фірми на погодинну роботу. Такі співробітники зазвичай носять уніформу: строгий чорний костюм і білу сорочку. Вимоги до зовнішнього вигляду настільки суворі, що доглядачам/доглядачкам із яскраво пофарбованим волосся доводиться ходити на роботу в перуці. Не менш суворі вимоги виставляють і до їхньої поведінки щодо відвідувачів. Музеї не шкодують часу на тренінги, і персонал вирізняється граничною ввічливістю, коректністю та готовністю допомогти.

У віденських музеях найчастіше немає обмежень на фотографування. Можливість вільно зробити фотографії експонатів, етикеток, описів чи схеми поверхів є важливою для людей із порушеннями зору. Таким чином вони мають змогу збільшити зображення на власному смартфоні чи айфоні до потрібного розміру, щоб розібрати написи і роздивитися деталі.

Бельведер пропонує аудіогіди з інформацією про основні роботи з постійної експозиції. Вони доступні за окрему плату німецькою, англійською, французькою, іспанською, італійською, японською, корейською, російською і віднедавна – українською мовою. До тимчасових виставок теж готують аудіогіди, але обмежуються німецькою та англійською мовою. У переліку послуг Бельведера є мультимедійний тур австрійською жестовою мовою. Альбертіна має аудіогіди багатьма мовами, серед яких є, наприклад, китайська і чеська. Три різних індивідуальних тури можна відвідати з допомогою звичної слухавки, а можна оплатити спеціальний доступ до аудіозаписів та слухати їх з власного смартфона. Вони залишаться доступними і після візиту. Віденський музей історії мистецтв пропонує широкий вибір тем різними мовами. Частина аудіогідів є у вільному доступі на сайті німецькою та англійською мовою. Крім того, у вільному доступі на сайті є аудіогід німецькою мовою, створений для людей із порушеннями зору.

Віденський музей історії мистецтв провадить регулярні безбар'єрні заходи: тактильний тур з аудіоописом, екскурсію з перекладом жестовою мовою, екскурсію спрощеною мовою, екскурсію для людей з деменцією та осіб, що їх супроводжують. Вони відбуваються у визначений час щомісяця. Програми присвячують різним темам. Заходи відкриті для всіх охочих, на них запрошують приходити з друзями й членами родини.

Під час екскурсій чи інших музейних програм для людей із порушеннями слуху зазвичай працюють два перекладача. Один із перекладачів, чуючий, стоїть разом із публікою навпроти екскурсовода. Він перекладає звукову мову на кальковану жестову, тобто дублює відповідними жестами кожне слово. Нечуючий перекладач, який є носієм жестової мови, стоїть поруч з екскурсоводом. Він дивиться на чуючого колегу і перекладає сказане на жестову мову. Жестова мова має власну лексико-граматичну структуру і візуальний спосіб вираження, для її носіїв вона є основним способом спілкування. Носії жестової мови нерідко сприймають не тільки усну, а й письмову мову як іноземну. За описаного порядку люди з порушеннями слуху отримують інформацію та послуги рідною мовою.

Верхній Бельведер пропонує для огляду два тактильних рельєфи в основній експозиції. Один із них – об'ємна монохромна копія картини Густава Клімта «Поцілунок», інший – тифлографічне кольорове зображення картини Еґона Шіле «Сім'я». Обидві розміщено на однакових вертикальних тумбах, у прорізах яких є пластикові пластини формату А4 із описом шрифтом Брайля. Перший рельєф зроблено з допомогою 3-D технології з композитного матеріалу, його розміри становлять 42 х 42 х 3,5 см. Він білого кольору, теплий на дотик. Другий рельєф складається з кількох шарів, які відповідають планам зображення: тло пласке, зображення батька на задньому плані підняте над тлом, на зображення батька накладено зображення матері, зображення дитини на першому плані є найвищим з усіх. Кольори і відтінки загалом збережено.

Музей історії мистецтв має тактильний рельєф до картини Жана Фуке «Блазень Ґонелла» і тактильну галерею до картини Пітера Брейгеля «Бій між карнавалом і постом». Тактильний рельєф встановлено на дерев'яній панелі безпосередньо під картиною. Він складається з 3-D копії білого кольору та аркуша з інформацією німецькою мовою плоским друком і шрифтом Брайля. Тактильну галерею встановлено у залі поблизу оригіналу. Вона нагадує довгий стіл, до нахиленої поверхні якого прикріпили чорно-білі зображення картини та її фрагментів, а також збільшені 3-D моделі деяких предметів. На чорно-білому тлі першого зображення об'ємом і кольором позначено лінії та області, що вказують на основні елементи композиції. Бірюзовий колір використано для центрального елемента, жовтий і червоний кольори відповідно – для зображень зліва і справа від центра. Прямокутники більшого і меншого розміру пояснюють наближеність/віддаленість від глядача будинків зліва і кірхи справа. На другому зображенні бірюзовим об'ємним пунктиром позначено центральну вісь, симетрично, зліва і справа від осі, розміщено дві кольорові фігури. Фрагменти зі збільшеними фігурами персонажів та 3-D моделі належних їм скарбнички, монети та черевика завершують огляд. Усі написи продубльовано шрифтом Брайля.

Альбертіна провадить дистанційний проєкт для мешканців і мешканок притулків для літніх людей, враховуючи людей з інвалідністю. Музей пропонує огляд своєї колекції із застосуванням технології віртуальної реальності. Верхній Бельведер має декілька картин, які можна оцінити, встановивши на свій телефон програму доданої реальності. Музей історії мистецтв пропонує у вільному доступі на сайті мобільний застосунок та інтерактивну гру. Застосунок подає інформацію про двадцять творів мистецтва через аудіописи, спрощені тексти, відеоролики жестовою мовою. Гра дає можливість складати власні твори мистецтва з елементів музейних експонатів.

Регулярні інклюзивні заходи, мобільний застосунок і гра, а також тактильний 3-D рельєф у Віденському музеї історії мистецтв з'явилися великою мірою завдяки європейській дослідницькій програмі ARCHES. Вона об'єднала музеї, університети, технологічні компанії та людей з інвалідністю з Австрії, Великобританії та Іспанії. Програма тривала більше ніж три роки і протягом всього часу в складі кожної з робочих груп працювали вмотивовані консультанти із сенсорними та когнітивними порушеннями. Представники музею презентували ARCHES на щорічній правозахисній конференції в ООН. Свій виступ вони закінчили висловлюванням однієї з учасниць програми: «Завдяки ARCHES незрячі можуть бачити, нечуючі – чути, люди з фізичними порушеннями не мають проблем. Ми всі друзі і стали знавцями мистецтва. Разом ми розумніші».