Статті

Змінотворці Fight For Right: стажування для правозахисту

Що буде, якщо на кілька тижнів зібрати шість молодих правозахисниць і правозахисників з різних міст України? А якщо при цьому дати їм можливість попрацювати у шести різних структурах – як органів державної влади, так й інституцій, які впливають на прийняття рішень у сфері протидії дискримінації? 


У Fight For Right знають відповідь на ці запитання, адже нещодавно наша організація провела стажування для правозахисни-ків/ць, які розпочали свій шлях. Уже зараз ми готові поділитися основними результатами цього проєкту. 

У чому мета проєкту?


На таборових тренінгах наші учасники й учасниці здобули базові знання з прав людини й успішно зробили свої перші кроки на шляху захисту прав людей з інвалідністю. Але для того, щоб закріпити отримані інформацію й інструменти, критично важливо було відтворювати їх на практиці. Оскільки під час на літніх тренінгах чимала увага приділялася міжсекторальній взаємодії, зокрема, ефективному діалогу з владою, громадська організація Fight For Right вирішила зробити акцент саме на цій складовій правозахисту – за допомогою стажування в органах державної влади/місцевого самоврядування посилити компетенції молодих правозахисни-ків/ць. Для більш ефективної роботи стажер-ів/ок були обрані саме ті інституції, які впливають на прийняття рішень у сфері забезпечення рівності, недискримінації та прав людей з інвалідністю.

Карина та Міністерство соціальної політики: «подружити» працівників держструктури із громадським сектором




Карина Кардаш – лідерка Групи активної реабілітації. З 2011 року організовує табори активної реабілітації, інструкторка з техніки їзди на кріслі колісному активного типу. Проходила стажування у Міністерстві соціальної політики у директораті соціального захисту прав осіб з інвалідністю

«Я прийшла туди як чистий лист, тобто, знання про те, як працює держсистема та чим займаються в міністерстві, були майже нульові» – чесно розповідає про початок стажування Карина. 

Саме через це перший тиждень в інституції Карина повністю присвятила ознайомленню з роботою директорату, функціоналом сайту msp.gov.ua (якого, як вона розповідала у своєму блозі, всіляко уникала, бо думала, що той дуже складний), вивчала законодавство та різні нормативні документи включно з національним планом дій з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2025 року, а також активно ставила запитання колегам, з якими працювала у межах стажування. 

«Я дуже вдячна працівникам директорату, зокрема, Катерині Косенко, Андрію Нездолію, Наталії Бовкун за те, що вони терпляче відповідали на них. Було круто дізнатись, що в департаменті працюють класні люди, фахівці! Разом з тим відчуваю, що ми все ще (держструктури і громадськість) маємо недосконалу систему, і нам не вистачає якісного діалогу і роботи разом для спільного майбутнього». Карина відзначила, що часто основні проблеми, з якими стикаються правозахисники, легко вирішити за допомогою комунікації між органами влади та громадським сектором. Утім, через певні упередження одних до інших і навпаки діалог не відбувається. 

Саме такі проєкти для побудови співпраці, впевнена стажерка, здатні привести до змін, дати уявлення обом сторонам про те, як вони працюють: «Ми мали змогу обговорити різні питання, розглядаючи їх з різних сторін, як чиновники бачать картину з політичної точки зору, що з чим пов’язано, що на що впливає. Я як громадська діячка мала можливість розповісти про свою роботу в “полі” в Групі Активної Реабілітації, про труднощі, з якими ми і досі стикаємось в повсякденному житті».  

На Карину чекало багато відкриттів і нової інформації. Так, вона з’ясувала порядок і нюанси отримання технічних засобів реабілітації (ТЗР); отримала краще розуміння того, як формується та працює соціальна політика; дізналася про можливості і важелі впливу на органи влади та з'ясувала, чому сама може називати себе правозахисницею відповідно до Конвенції про права осіб з інвалідністю.

«Це був чудовий досвід, який неодмінно ляже в основу подальшої правозахисної роботи. Тепер я маю чіткіше уявлення, в якому напрямку рухатися. Хочу подякувати організаторкам стажування, за те, що дійсно вдало продумали логістику, знайшли доступне житло. Окремим пунктом відзначаю, що це був золотий час із дівчатами, які стажувались в інших структурах. Ми обговорювали багато важливих тем, обмінювались досвідом і дійсно дуже здружилися. Дякую вам за цей час разом!» – такими словами підсумовує результат своєї роботи стажерка Мінсоцполітики.

Крістіна: робити те, що вмієш, щоб приносити більше користі




Крістіна Бут – журналістка, що цікавиться правозахисною тематикою. Створює матеріали на конфліктно чутливі теми. Проходила стажування у Комітеті Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу. 


«Скажу відверто, перший день для мене був дуже стресовим. Я боялася того, що не впораюся, переживала через невідомі завдання, соромилася того, що не знаю, як усе працює зсередини. Але мені пощастило з моїми кураторами стажування від Комітету, тому що вони спокійно та терпляче пояснювали деякі моменти, про які я питала. Звісно, не обійшлося й без запитань з мого боку про рівень представлення людей з інвалідністю та доступність цієї інституції для них» – згадує свої перші враження Крістіна. 

Так само, як і Карина, Крістіна мала недостатньо чітке уявлення щодо того, як працюють органи влади. Зокрема, зізнається, що мало знала про роботу комітетів Верховної Ради. Саме тому перший тиждень роботи у Комітеті знадобився для адаптації та ознайомлення з роботою структури, її основними принципами та нагальними питаннями. Так, саме завдяки цій підготовці, стверджує стажерка, «картина почала прояснюватися». Вона пояснює, що щоденна робота із сайтом ВРУ, аналіз порядків денних пленарних засідань, участь у зібраннях комітету дуже допомогли глибше зрозуміти, як працює система. Окрім цього, систематизація поштової скриньки народного депутата стала ключем до розуміння принципів взаємодії представників влади і громадським суспільством чи окремими активіст(к)ами.

Але це не було основним завданням, яке Крістіна виконувала під час стажування.
«Я дуже радію, що знайшла у Комітеті роботу за своїми вміннями і ту, що мені до душі. Я зв’язалася з комунікаційним відділом, і ми домовилися про серію матеріалів, пов’язаних із правозахистом й євроінтеграцією. У процесі підготовки щодня дізнавалася щось нове!».

Підбиваючи підсумки, Крістіна зазначила: «Мені у цілому дуже сподобалося стажування. Й окремим проявом довіри до себе вважаю те, що ми продовжуємо співпрацю і після його закінчення. А час, проведений у неформальній обстановці з дівчатами-стажерками, взагалі вважаю безцінним – це був прекрасний обмін досвідом, нагода щоденно рефлексувати і дізнаватися більше!». 

Мар’яна: рухати українську освіту в напрямку інклюзії




Мар’яна Гасяк – учителька англійської мови у Школі вільних та небайдужих. Працювала асисенткою вчителя у школі. Докладає зусилля для того, щоб зробити українську освіту доступнішою. Проходила стажування в Українському інституті розвитку освіти (УІРО).

Мар’яна занурена в освітню сферу щонайменше останні п'ять років – була студенткою й аспіранткою, повчилася у Канаді за програмою обміну, встигла взяти участь в освітніх і соціальних проєктах у кількох інших країнах, має досвід викладання в університеті й асистування дітям з інвалідністю в школі. З вересня цього року – сама вчителює. Саме тому вважає місце стажування ідеально для себе підібраним.

«Питання якісних змін в освіті – пріоритет для мене, тож знайомство з УІРО надзвичайно цінне! Ніякі мої освітні досвіди насправді не дають мені чітких відповідей на питання «А як зробити, щоб було краще?». Бо в теорії те "краще" виглядає дуже досяжним і простим, а практика показує зовсім інше...» – розповідає про свою мотивацію до роботи у цій освітній інституції Мар’яна. 

Під час стажування вона працювала над рекомендаціями для вчителів щодо роботи з дітьми з особливими освітніми потребами під час онлайн-навчання. Зізнається, що це стало справжнім викликом, бо необхідно було врахувати всі можливі потреби у одному документі. Утім, значно складнішим завданням було зробити цей документ не теоретичним і відірваним від реальності, а таким, який справді буде корисним і цінним у практиці.  

«Наразі документ на перегляді в самій організації та я розумію, що працювати над ним ще треба і треба. Дуже рада, що маю таку можливість. Перфекціоністка в мені не може зрозуміти, як то – по закінченні терміну стажування у мене нема кінцевого продукту, але як практик я розумію, що цінність результатів не у їх наявності, а у можливості їх успішного використання після». 

Стажерка також вдячна за можливість знайомства та спілкування зі своєю наставницею пані Оксаною, оскільки вони мають близькі погляди на питання інклюзивної освіти. Справді, спільне бачення проблем і можливостей є дуже важливим для процесу змінотворення, бо злагоджена робота неможлива, коли базові цінності та розуміння розходяться.

«Мені трохи складно говорити про своє стажування у минулому часі, бо ще не вважаю його завершеним. Частина роботи з мого боку виконана та левова частка попереду. І хоча офіційно час мого стажування завершився, я дуже хочу продовжити співпрацю з організацією. Дякую Fight for Right за круту можливість. Сподіваюся, моє стажування буде корисним не лише для мене, а й дасть свої плоди, якщо не зараз, то у майбутньому» – з таким оптимізмом Мар’яна роздумує про практичний результат своєї роботи в Українському інституті розвитку освіти.

Кирило: доступний спорт у локальному вимірі




Кирило Іванов –  менеджер. Окрім цього, є учасником правозахисної мережі Fight For Right, хоче продовжувати займатися правозахистом. Мріє, щоб спорт був доступний для людей з усіма видами інвалідності. Проходив стажування у комунальному закладі «Інваспорт» від департаменту молоді та спорту Кам’янської міської ради.

Раніше Кирило займався шашками, саме тому тема спорту для нього дуже близька. Утім, як й іншим учасницям програми стажування, йому бракувало знань щодо нормативно-правової бази цієї сфери. Саме тому на початку своєї роботи в «Інваспорті» він ознайомлювався з актами, на яких основана діяльність закладу, аналізував заходи та завдання програми розвитку фізичної культури і спорту в місті Кам’янське. І навіть брав участь в організації та проведенні спортивних заходів серед людей з інвалідністю. 

«Я дізнався багато цікавого про наше законодавство, про публічні дані та протидію корупції. Вивчав положення про інваспорт. Під час стажування також намагався зрозуміти, у чому є основні проблеми для розвитку спорту для людей з інвалідністю, чому можуть виникати додаткові труднощі у доступі до спорту» – згадує Кирило і додає, що кілька разів брав документи додому, щоб ознайомлюватися з ними детальніше і у свій вільний час. 

Але найбільшим враженням стажера був день, коли він долучився до проводення турніру з бочча. Бочча – це спортивна гра з м’ячем, яка потребує від гравців точності, зосередженості та концентрації. Є паралімпійським видом спорту. Детальніше з правилами можна ознайомитися за посиланням.  

«Саме тоді я і дізнався про цей вид спорту, побачив, як це відбувається. Я допомагав судити змагання, заміряв час для спортсменів. Це допомогло з’ясувати на практиці, як функціонує “Інваспорт”».

У цілому Кирило задоволений своїм досвідом. Йому вдалося не тільки дізнатися більше про інклюзивний спорт, а і глибше усвідомити виклики, які є у цій галузі. 

«Мені дуже сподобалося стажування. Я дізнався багато про законодавство, про те, що існує організація «Інваспорт» і про те, чим вона займається. Я був на турнірі, на якому не тільки цікаво провів час, а й дізнався про проблеми, з якими стикаються спортсмени та спортсменки. У нас у місті відмінний «Інваспорт», який робить багато активностей. Але, на жаль, на все не вистачає коштів. Я хотів би дізнатися, як в інших країнах знаходять рішення у таких проблемах, щоб імплементувати це в Україні. Окрім цього, я поки не знаю, як   це зробити, але дуже хочу досягти такого становища, щоб люди з різними видами інвалідності мали однаковий доступ до спорту. Буду думати над ти, як цього досягти. Хотілося б ще зробити якісь корисні заходи для людей з інвалідністю» – такими серйозними планами ділиться Кирило.

Ольга: «Отримала набагато крутішу можливість, ніж планувала від початку!» 




Ольга Вовк-Собіна – проєктна координаторка у благодійному фонді «Щаслива дитина», монітор у  Truth Hounds, співзасновниця у ГО «Україна без тортур». Проходила стажування в офісі народної депутатки Марини Бардіної.

«Моє стажування — шлях від розчарування до захоплення» – зізнається Ольга. Спочатку вона із затамуванням подиху очікувала на оголошення місць стажування. Ольга мріяла потрапити до Міністерства охорони здоров’я, бо думала, що саме у цій інституції зможе сприяти вирішенню життєво важливих питань захисту прав людей, з якими вона працює. 

Тому отриманий лист з інформацією про те, що працювати вона буде з депутаткою Мариною Бардіною, а не у МОЗ, спочатку розчарував Ольгу. Утім, коли перші емоції були опановані, майбутня стажерка взялася аналізувати інформацію про діяльність Марини Бардіної, її цінності та пріоритети. Разом із перевіркою всіх даних прийшло відчуття спокою та вірного вибору. А після першого дня стажування Ольга була справді щаслива та натхненна, що потрапила саме до цієї команди. 

До її основних обов’язків входили такі завдання: ознайомлення з нормативно-правовою базою; аналіз актуальних проблемних питань стосовно осіб з інвалідністю; аналітика нормативно-правової бази стосовно людей з інвалідністю та написання запитів до міністерств і відомств. Ольга ділиться – хоча завдання були відповідальні й об’ємні, наснаги додавала команда, з якою вона працювала:

«Під час проходження стажування я віднайшла однодумців, в котрих горять очі, які бажають творити якісні зміни, котрим болять негаразди інших. Я вибудувала корисні та впливові зв'язки. Кожен день моєї практики був цікавим та непередбачуваним, сповнений викликами, завданнями та новим досвідом!». 

За три тижні стажерці вдалось: відвідати пленарне засідання Комітету ВРУ з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, відточити навички написання запитів до міністерств та написати аналітичний звіт для PACE щодо забезпечення прав на репродуктивне здоров'я дівчат з інвалідністю.
Ольга переконана, що Марина Бардіна справді переймається питаннями дотримання прав осіб з інвалідністю, охоче доєднується до розв'язання актуальних проблем і завжди відкрита до співпраці.

«По завершенню я зрозуміла, що мені неймовірно пощастило з базою стажування! Я потрапила до команди, яка прагне не тільки обговорювати проблеми, а й активно їх вирішувати. З вдячністю згадую кожен день, щиро дякую кожному, хто був пліч-о-пліч зі мною, хто навчав, надихав, підтримував — ви неймовірні!» – так рефлексує стажерка щодо свого досвіду. 

Вікторія: професійне зростання на шляху адвокації




Вікторія Харченко – адвокаційниця, правозахисниця. Випускниця першої школи політичної участі для жінок та дівчат з інвалідністю «Лідерка». Проходила стажування в громадській спілці «Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ».

Вікторія розповіла, що досвід у рамках першої школи «Лідерка» вже загартував її, тому цього разу проходити стажування було морально легше. Утім, додає, що на цьому порівняння закінчуються, бо це виявились дві зовсім різні історії – як за наповненням, так і за емоціями. 

У РПР стажерка стала на шлях професійного саморозвитку, більше дізналася, як працює зсередини адвокація. Зокрема, долучилася до розробки напрямків адвокаційної діяльності РПР щодо фінансування громадських організацій людей з інвалідністю. Для цього Вікторія аналізувала нормативно-правову базу з питань фінансування, законопроєкт Міністерства соціальної політики «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки діяльності громадських об’єднань осіб з інвалідністю», сформувала та надіслала до Міністерства пропозиції та зауваження. 

Стажерка РПР долучилася також до зустрічі із Головою Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галиною Третьяковою. Ділиться – дуже хвилювалась перед зустріччю, оскільки не мала подібного досвіду раніше, думала: раптом все піде якось не так… І воно пішло – в останній момент «підвела» техніка:

«Думаю, саме цей момент і став справжнім “бойовим хрещенням”. Показав мені, що з будь-якої ситуації можна знайти вихід, якщо бути спокійною і підходити до проблем, як до цікавих челенджів. Бачу шляхи розвитку для себе в адвокації та розумію, що челенджів на цьому шляху чекає ще багато». 

Вікторія дуже вдячна за можливість проходження стажування саме у громадській спілці «Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ», адже він сприяв її професійному зростанню. Каже, цей досвід був корисним не тільки з точки зору отриманих знань, але й завдяки збагаченню на корисні контакти, позитивні емоції та заряду мотивації.

«Найцінніше у стажуванні – ставлення колег, які відповідали на десятки моїх запитань (інколи дуже наївних), можливість продовжувати співпрацю після закінчення, а також – велика віра в мій потенціал. Крім рекомендаційного листа, я отримала дуже теплі слова на свою адресу, які додають сил на тернистому адвокаційному шляху». 

Післямова


Cтажування стало хорошою нагодою для молодих правозахисників і правозахисниць спробувати власні сили, навчитися новому і долучитися до діяльності на захист прав людей з інвалідністю. Команда Fight For Right, зі свого боку, радіє, що наша організація стала майданчиком для побудови діалогу між новими змінотворцями та державними інституціями. Сподіваємося, що згадані нашими стажерками/стажерами мрії, надії та прагнення обов’язково здійсняться – а ми будемо їм у цьому допомагати!

Авторка матеріалу:  Крістіна Бут

Проєкт реалізовувався за підтримки NDI.

#активності #можливості #захистправлюдейзінвалідністю #мережаFFR @Крістіна Бут
Made on
Tilda