Статті

Сім за 10-бальною шкалою: наскільки доступний курортний Скадовськ для людей з інвалідністю

На початку липня команда Fight for Right організувала тренінг з прав людини для молоді, що має інвалідність та без інвалідності, у курортному містечку Скадовську, що на Херсонщині. Це був четвертий тренінг із серії освітніх заходів для молоді, яка прагне змін.
Родзинкою цього заходу став аудит доступності міста Скадовська для маломобільних груп населення. Іншими словами, чи зручно та безпечно тут відпочивати людям з інвалідністю, молодим батькам із маленькими дітьми, людям старшого віку, особам із тимчасово обмеженою мобільністю та іншим.


Хто тестував місто Скадовськ


Цей огляд провели самі учасники та учасниці. Їх можна легко було впізнати по гарному настрою, увімкненою фотокамерою та пильним оком (хіба що лінійки бракувало для перевірки кута нахилу чергового пандуса).

Серед учасників були молодь з інвалідністю, зокрема, які мають опорно-рухові порушення і користуються кріслом колісним, милицею чи протезом, а також учасники із порушенням зору, вагітна жінка та молоді мами, які ще добре пам’ятають, як тягнути дитячий візок через підземний перехід сходами, фахівці з інклюзивної освіти, урбаністи і просто небайдужі громадяни та громадянки. Іншими словами, це люди, для яких доступність – це не тільки гарні та правильна слова у Національній стратегії з безбар’єрності, яку в квітні підписав Президент України й наразі розробляється до неї Національний план дій. Це те, що робить наш простір доступним і безпечним для кожного та кожної з нас.




«Доступність – це більше, ніж пандуси та кнопки виклику. Коли йдеться про доступність міського простору, враховується не тільки відсутність фізичних перешкод, як то зависокі бордюри або численні сходи там, де без них можна було б обійтися. Це і спілкування з людиною з повагою до її гідності, і якісний сервіс, і інформаційна доступність (як знайти місцевий краєзнавчий музей чи інші визначні місця у Скадовську?), і готовність прислухатися до порад та змінюватися», – коментує учасниця тренінгу, координаторка школи політичної участі для дівчат з інвалідністю «Лідерка» Тетяна Герасимова.

Мовчанка від Скадовської міськради


«Коли ми говоримо про доступність, не в останню чергу йдеться і про спілкування», – наголошує організаторка й тренерка заходу Вікторія Лучка й додає: «Коли ми вирішили, що в межах наших освітніх заходів ми хотіли б приїхати з групою учасників у місто Скадовськ, одразу про свій намір написали у міську раду. Ми прагнули ближче познайомитися з тими, хто впливає на розбудову доступності міста, просили нам сприяти в організації певних заходів, і чи не найбільше – безпечному проїзду на острів Джарилгач».
Вікторія Лучка пригадує, що нещодавно із незрячими учасниками команда Fight for Right організовувала велопробіг на велосипедах-тандемах у 400 кілометрів на Волині, де їх тепло зустріла Луцька обласна рада й забезпечили безпечний проїзд краєм.
«І тим більше було вкрай неприємно, що у відповідь на наш запит ми не отримали від міськради Скадовська… нічого. Коли ми говоримо про впровадження доступності, чи не найбільшим успіхом цього процесу є комунікація, уміння прислухатися і реагувати. Ми цілком розуміємо, що в бюджеті міста може не бути додатково коштів на всі заходи, які плануємо ми чи будь-яка інша громадська організація, але ми щиро очікували на відповідь від міської ради, готовність до діалогу і принаймні спробу знайти ці спільні рішення», – коментує організаторка.


Тож відкритість Скадовської міської ради – перший мінус в аудиті доступності.

Де зупинитися, поїсти і як дістатися на острів Джарилгач


Далі тривав пошук доступного готелю у Скадовську. Ключовою вимогою були: розміщення на першому поверсі, відсутність сходів та високих порогів, достатньо простору, щоб у кімнаті могли розминутися, до прикладу, учасниця на кріслі колісному з іншими учасниками, доступний туалет з поручнями (або можливістю спертися на присутні опори – раковина, стіна, інші опори), близькість до центру та моря.
На наш запит майже одразу відгукнувся пансіонат «Скадовськ», але там не було на потрібні дати вільних номерів. Цілком зрозуміло, зважаючи на курортний сезон. Цей пансіонат також ідеальний з точки зору проведення освітніх заходів – величезна територія, є можливість знайти затишний закуток серед густої зелені для навчання та вечірніх розмов.
Деякі готелі не підходили через тісне подвір’я (у приватному секторі) або високі ціни (коли бюджет на подібний освітній захід скромний).
Найкращим для нас рішенням став готель«Амелія». Адміністрація готелю відкрито відповіла на мільйон питань про доступність, вела активну комунікацію, була гнучка до наших потреб. За сервіс – 10 балів. Туалет виявився доступним для учасниці, яка користується кріслом колісним. Утім, слід додати, що учасниця має змогу, спершись об опору, пройти в туалетну кімнату самостійно.


Відсутність будь-якого порогу і взагалі проїзд широкими подвір’ям без жодних сходів та різких перепадів особливо відзначили учасники із порушенням опорно-рухового апарату.
Тут достатньо простору для сімейних розмов біля кімнати, але не так багато місця для навчального процесу. Утім, ми розмістилися прямо у подвір’ї, і з нами правам людини «навчалися» ще й всі охочі відпочивальники.

Хочеться відзначити, що ми харчувалися поруч, у їдальні«RedBuffet». Це було не тільки смачно, а й нам пропонували гнучкий сервіс. Коли з групи в 15 осіб є вегетаріанці, а також ті, які через алергію не споживають рибу, капусту, огірки чи болгарський перець. За якісний сервіс також 10 балів.
Іншим випробуванням для учасників став острів «Джарилгач». Тут про доступність не можна говорити як таку, адже це заповідна зона і не передбачені стаціонарні будівельні споруди тощо (на щастя, задля збереження екологічної України). Бронювали щось схоже на шалаші (спальне місце з дахом над головою та постіллю для трьох учасників) на екобазі «У Гавриловича», що розміщена на косі Глибоке.

На інший берег острова діставалися місцевою вантажною машиною (учасницям з опорно-руховим порушенням допомагали піднятися у відкритий кузов машини).


І вкотре, коли йдеться про доступність, найперше спадає на думку – це гнучкість у спілкуванні. Працівники екобази намагалися організувати якнайзручніший відпочинок в тих скромних умовах, що є на острові.


Як дістатися? Від причалу «Любительський» (№383) є чимало яхт, які відвезуть у будь-якому відкритому для туристів напрямку. Ми ж скористалися сервісом, який пропонували два Сергія, капітани яхт «Примара» та «Solo». Вони ж і страхували учасників з інвалідністю, щоб було безпечно пройтися не дуже широким і без поручнів, але пологим пірсом.



Переважно користувалися таксі «Малий», інформаційні таблички про них розміщенні майже повсюди, що було дуже зручно.

Дев’ять рекомендацій – як покращити доступність міста


Учасники, зробивши аудит доступності центральної частини Скадовська та набережної, кажуть про сім за 10-бальною шкалою доступності та зручності. Найбільше їх вразило, що місто розвивається і прагне бути доступним для маломобільних груп населення, максимальна відсутність сходів та бордюрів, рівні доріжки, тут приємний сервіс і навіть були спроби говорити англійською мовою з учасником із Румунії, який тільки вивчає українську.
У місцевих ресторанчиках обслуговування здійснюється як українською, так і російською, а на заклик «Слава Україні» щиро відгукуються.

Чи не найбільший мінус – відсутність майже будь-яких інформаційних покажчиків (окрім, хіба що АТБ). Самостійно майже нереально знайти краєзнавчий музей, визначні пам’ятки міста Скадовська, або ж у разі необхідності – місцеву раду, поліклініку, зорієнтуватися, як працює громадський транспорт (відсутність розкладу та маршрутів), або ж причал «Любительський» тощо. І якщо для скадовчан це інформація за замовчуванням (невеличке місто – всі все знають), то для гостей лиш одна опція – постійно запитувати у перехожих, як дійти.

Кращі практики міста:
  1. Публічний простір, особливо центр міста, є доступним, так само як і велика частина адміністративних будівель.
  2. Є декілька готелів та закладів відпочинку (в центрі), які є доступними для маломобільних груп населення.
  3. Людиноцентричне рішення – пандус в море.
  4. Вхід в МАФи (до прикладу, магазин «Мандарин») організований з нульової відмітки (0.00). Відсутній будь який перепад/поріг/сходинка. Це комфортне, сучасне, безбар’єрне рішення. Може бути прикладом іншим містам України. Дякуємо відповідальному бізнесу.
  5. Великий діапазон цін на їжу. Можна поснідати/пообідати/повечеряти від 15 грн до 220 грн. Якщо порівнювати ціни з іншими курортними містами, в Скадовську навіть у розкішних ресторанах відносно недорого.
  6. Толерантний сервіс, знання англійської мови у закладах відпочинку.




На що слід звернути увагу:
  •  Берегова лінія – велика цінність. Вона мала би бути безперервною, з можливістю довготривалої прогулянки. Доступ проходу для людей закритий комплексом Miami.

  • Берегова лінія по пляжу однакова. Людям, які погано бачать, важко зорієнтуватися, виходячи з моря. Бажано було б навпроти кожного виходу з моря поставити по одній кольоровій парасольці, яка би супер відрізнялась від кольорового різноманіття набережної (своєрідний маячок для людей з порушенням зору).
  • Відсутність інформаційних вказівників по місту (наприклад: прохід на пляж, до туалетів, до адміністративних будівель, тощо). Позитивний приклад – АТБ.
  • Відсутність тактильних плиток, які би допомагали б орієнтуватися людям із порушенням зору.
  •  Відсутність доступних для маломобільних груп населення туалетів, а ті, що є, зачинені на ключ, чи не працюють, або ж у них розміщений склад речей.
  • Відсутність позначок місць для паркування автомобілей – водіїв та пасажирів з маломобільних груп населення.
  • Не достатня кількість перевдягалень, що спричиняє додаткові черги.
  • Відсутні пеленальні столики для немовлят.
  • Особливо неприємно справляє враження наявність на дитячому майданчику гойдалки для дітей на кріслах колісних, яка… зачинена на ключ. Є табличка – звертатися в адміністрацію, а де шукати цю адміністрацію не зазначено. Тим більше батькам, які просто вийшли з дитиною гуляти, навіщо щось спеціально шукати, чому не організувати доступний простір за замовчуванням?

І ще кілька коментарів.
Міська рада та Будинок культури:
Плюси:
·   Доступний пандус при вході в приміщення;
·   Широкий центральний вхід;
·   Відсутність порогів;
·   Доступність до кабінетів на першому поверсі
Мінуси:
·   При вході немає тактильної плитки;
·   Відсутність туалетів для МГН.
Приватбанк біля Будинку культури.
Плюси:
·   Є пандуси: доступні.
·   Місце для паркування велосипедів;
·   Жовта мітка на дверях для людей з порушенням зору.
Мінуси:
·   Відсутність тактильної плитки.
·   Відсутність каси обслуговування для людей, які користуються кріслом колісним
Ощадбанк:
Мінуси:
·   Недоступний для маломобільних груп населення: наявнісь сходів, відсутній пандус;
·   Відсутність тактильної плитки;
·   Є значок кнопки виклику для людей з інвалідністю, але сама кнопка відсутня.
Аптека (біля Ощадбанку)
Плюси:
·   Широкий вхід;
·   Табличка шрифтом Брайля на дверях.
Мінуси:
·   Відсутність тактильної плитки;
·   Відсутність каси обслуговування для людей, які користуються кріслом колісним
ЦНАП (біля Будинку культури)
Мінуси:
·   Неінтуїтивний і архітектурно недоступний вхід до будівлі.
·   Супервузький прохід;
·   Відсутність тактильної плитки.
Плюси:
·   Працівниця йшла активно на діалог, пояснила, що приміщення є тимчасовим.
Супермаркет АТБ:
Плюси:
·   Два пандуси (достатньо доступні);
·   Широкий вхід;
·   Доступні каси;
·   Таблички-вказівники в супермаркеті та по місту
Мінуси:
·   Відсутня тактильна плитка


Команда Fight for Right та учасники тренінгу з усієї України рекомендують відвідувати Скадовськ. Навіть якщо і доводиться зіштовхуватися з різними бар’єрами, є можливість гнучких альтернативних рішень. І ми маємо намір, що місто все більш ставатиме відкритим для відпочивальників з маломобільних груп населення та впроваджуватимуться і надалі кращі практики доступності.


PS. Коли стаття готувалася до друку, прийшла відповідь від Скадовської міської ради з відмовою. З точки зору українського законодавства міська рада вклалася в термін "вчасно відповісти на громадське звернення", але з позиції безбар'єрної комунікацій - занадто пізно. Сподіваємося, наступного разу спілкування з місцевою владою буде більш оперативне і гнучке.

Підготувала Ірина Виртосу, журналістка ZMINA.info, тренерка з прав людини від команди Fight for Right.
Проєкт реалізується за підтримки National Democratic Institute

@Ірина Виртосу #активності
Made on
Tilda