Оновлений Закон про мобілізацію: що змінилося для людей з інвалідністю?

Оновлений Закон про мобілізацію: що змінилося для людей з інвалідністю?

Зміни до Закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію набудуть чинності 18 травня 2024 року відповідно до Закону 3633-IX. Статус людей з інвалідністю особливих змін не зазнає: люди з інвалідністю І, ІІ, ІІІ групи не підлягатимуть мобілізації, окрім випадків, коли це відбувається за їхнім бажанням шляхом укладення контракту зі Збройними Силами України (ЗСУ). Але звернімо увагу на деякі важливі положення, що змінилися:

  1. Усі призовники, військовозобов’язані та резервісти до 17 липня 2024 року, зобов’язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) або електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК) за місцем свого перебування або знаходження.
  2. Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку мають зареєструвати свій електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного чи резервіста. За допомогою такого кабінету призовники / військовозобов’язані / резервісти матимуть можливість спілкуватися з ТЦК без фізичного відвідування цієї установи. Але наразі програмне забезпечення електронного кабінету не розроблене, тому важко спрогнозувати, які конкретні функції будуть у ньому доступні.
  3. Громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти його на вимогу представників ТЦК. Цей обов’язок розповсюджується і на людей, які виключені з військового обліку. Людям з інвалідністю варто мати при собі довідку про виключення з військового обліку або військовий квиток із відповідною приміткою про виключення. У разі відсутності таких документів варто носити при собі пенсійне посвідчення та довідку МСЕК, де зазначена інформація про інвалідність та паспорт громадянина України.
  4. Люди з інвалідністю не підлягають призову на військову службу. Також закон передбачає відстрочку для батьків та опікунів людей з інвалідністю, які потребують постійного догляду. А саме: не підлягають призову на військову службу особи з інвалідністю I–III груп, особи, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, особи, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності в особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів. Людям, яким інвалідність встановлена на певний строк, варто вчасно проходити медичну комісію та за наявності підстав продовжувати цей термін.

Також не підлягають призову особи, які є батьками, опікунами чи піклувальниками особи з інвалідністю, до досягнення нею 18 років. Після досягнення такою дитиною 18 років, якщо їй буде встановлено інвалідність І–ІІ групи, особи, у яких така людина перебуває на утриманні також не підлягають призову, при цьому вони мають бути саме батьками особи з інвалідністю. Закон сформульовано не зовсім коректно, застосовано термін «повнолітня дитина», а отже, такий термін буде тлумачитись не на користь інших ніж батьки людей, на утриманні яких перебуватиме людина з інвалідністю.

Не підлягають призову зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не мають інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду. Закон також передбачає відстрочку для осіб, які мають родичів (зокрема батьків) з інвалідністю І–ІІ групи за умови, що вони потребують догляду і не мають інших родичів, які за законом зобов’язані піклуватися за ними.

5. Закон передбачає право людей з інвалідністю, незалежно від групи піти на військову службу добровільно за контрактом. Тобто люди з інвалідністю мають можливість служити в ЗСУ і виконувати ті чи інші завдання відповідно до виду інвалідності та індивідуальних умов.

6. Закон доповнено цілим розділом про заходи впливу щодо громадян, які не виконують обов’язків під час мобілізації. Зокрема, передбачено наступні заходи:

1) адміністративне затримання органами поліції та привід до ТЦК;

2) притягнення до адміністративної відповідальності (органи поліції);

3) звернення до суду з позовом про тимчасове обмеження в керуванні транспортним засобом (ТЦК).

Варто зауважити, що вимога ТЦК, відправлена поштою, вважається отриманою навіть тоді, коли вона відправлена за останньою відомою їм адресою і особа її не отримала, а на пошті зробили відмітку про неможливість вручення вимоги з будь-яких підстав.

7. Заборони керування транспортним засобом не буде, якщо:

  • встановлення такого обмеження позбавляє людину основного законного джерела засобів для існування;
  • людина використовує транспортний засіб у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на її утриманні людини з інвалідністю I, II групи, або дитини з інвалідністю.

8. Транспортні засоби та спецтехніка, що належать установам, можуть бути передані на військові потреби. На фізичних осіб також поширюється військово-транспортний обов’язок, але закон не встановлює якогось критерію, за яким у фізичних осіб вилучатимуть транспортні засоби на потребу оборони. Єдине обмеження – це наявність одного транспортного засобу у фізичної особи. Також потрібно врахувати, що наявність чи відсутність інвалідності не впливає на військово-транспортний обов’язок.

9. Вчинення консульських дій у закордонних дипломатичних установах України в умовах воєнного стану за заявами громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які не оновили персональні дані до 17 липня 2024 року, здійснюється за умови одночасного їх оновлення. В умовах воєнного стану оформлення паспорта громадянина України та закордонного паспорта розміщеним за межами України відокремленим підрозділом (філією, представництвом) державного підприємства, що належить до сфери управління Державної міграційної служби України, громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюється за умови наявності у вказаних осіб військово-облікових документів. Дійсність військово-облікових документів перевіряється консульською посадовою особою закордонної дипломатичної установи України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

10. На державну службу не може вперше вступити особа чоловічої статі віком до 60 років, яка не пройшла базову загальновійськову підготовку або військову службу, крім осіб, визнаних за станом здоров’я непридатними до військової служби.

Команда Fight For Right вдячна всім Захисникам та Захисницям України з інвалідністю, яких тисячі в ЗСУ, які попри все сміливо боронять Україну і цим дають нам змогу і надалі обстоювати права людей з інвалідністю.

Читайте також