В Офісі Омбудсмена презентували звіт «Невидимі жертви війни: люди в місцях несвободи»
Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини разом з департаментом Національного превентивного механізму люб’язно погодилися стати майданчиком для обміну думками щодо вкрай гострої для України проблеми – дотримання прав людини у місцях несвободи під час війни.
«Невидимі жертви – це ті, кого наше суспільство не бачить, не чує щоденно, з ким не стикається на вулицях міста. Це ті люди, які залишаються поза кадром. Але людське життя є найвищою цінністю», – саме з цієї фрази Віталія Нікуліна, представника Уповноваженого з прав людини в місцях несвободи, розпочалося хоч і непросте, але дуже необхідне обговорення.
25 травня 2023 року ГО Fight For Right разом з організаціями-членкинями Коаліції «Україна. П’ята ранку» – «Україна без тортур», Експертний центр з прав людини, Центр «Соціальна Дія» та Українська Гельсінська спілка з прав людини презентували аналітичний звіт «Невидимі жертви війни: люди в місцях несвободи».
Публікація звіту була підготовлена за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».
Подвійна пастка
Станом на 1 січня 2023 року на непідконтрольній Україні території залишилося 24 інтернатних заклади та 7 закладів з надання психіатричної допомоги, ще 27 інтернатів та 11 психіатричних закладів охорони здоров’я знаходяться в зоні регулярних артилерійських обстрілів.
До того ж, механізм повернення людей, які опинились в тимчасовій окупації, якщо вони є недієздатними або не мають рідних, взагалі відсутній. Людей фактично кинули напризволяще.
Якою б складною не була ситуація, такий стан речей є антилюдяним та неприйнятним, як і існування системи місць несвободи.
«Нам вдалося евакуювати п’ятсот людей з Покровського інтернату… звичайно, вони приїхали без своїх речей. Навіть якщо вони за своє життя набули якусь торбинку – змушені були це залишити. І люди просяться назад! Бо там «моє». Це для всіх трагедія, але для цих людей, які мають психологічні та інтелектуальні порушення – це ще гірше. Тому ми закликаємо всіх разом реформувати систему охорони здоров’я, щоб вона стала дієвою», – наголосила Олена Темченко, експертка ГО «Експертний центр з прав людини».
Закони мають працювати
Правозахисники провели ґрунтовне дослідження щодо дотримання прав людини в інтернатних закладах для дорослих з інвалідністю та інших місцях несвободи під час війни та презентували його результати.
«Ми проаналізували, що слід змінити в законодавстві. Що можна виправити інструкціями або навчанням, а з чим йти до партнерів та донорів. Нам не потрібно просто «залатати дірки» – ми маємо говорити про системні зміни», – наголосила керівниця адвокаційного відділу ГО «Fight For Right» Ірина Федорович.
Воєнні злочини
Учасники презентації поділилися результатами документування воєнних злочинів, скоєних щодо людей, які постійно перебувають у місцях несвободи, зокрема: пов’язаних з вбивствами, насильницьким переміщенням, катуванням примусовими роботами на військові потреби та вербування до збройних сил держави-агресора.
«Складно говорити про добровільність евакуації, коли до тебе приїздять озброєні люди й кажуть: «Сідайте в автобус разом з паспортами», – підкреслила Маргарита Тарасова, координаторка проєктів Української Гельсінської спілки з прав людини під час виступу в Офісі омбудсмана.
До чого прийшли?
Авторки звіту «Невидимі жертви війни: люди в місцях несвободи»
поділилися рекомендаціями центральним органам виконавчої влади, Генеральній прокуратурі, Міністерству соціальної політики України, Міністерству охорони здоров’я України, Міністерству юстиції України, Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, Національній соціальній сервісній службі України, Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, військово-цивільним адміністраціям, обласним державним військовим адміністраціям й Київській міській військовій адміністрації, керівникам/-цям місць несвободи та міжнародній спільноті, які кроки мають бути зроблені для гарантування дотримання прав людини в місцях несвободи, повернення всіх тих, хто опинились в тимчасовій окупації в місцях несвободи та постраждали від воєнних злочинів Росії.
Ірина Федорович натомість запропонувала проводити такі зустрічі частіше, і не лише в офісі Омбудсмана й наголосила, що українцям наполегливо слід говорити про деінституціоналізацію.
«Закордонні партнери готові й чекають. Так, це не зробиться за одну ніч, за одін рік чи навіть за п’ять років. Але ми маємо почати цей процесt», – зазначила керівниця адвокаційного відділу ГО «Fight For Right».
У відповідь на заклик Ірини Федорович зустрічатися та говорити керівниця експертної групи з питань захисту прав окремих соціальних груп та осіб похилого віку Директорату з питань цифрового розвитку та соціальних послуг Мінсоцполітики
Олена Фартушна запросила усі присутні громадські організації до створення робочої групи для спільних напрацювань.
Підбиваючи підсумки зустрічі, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна зазначила, що «державна машина працює за своїми законами. Дуже часто обговорювання на круглих столах не потрапляють у систему».
Саме тому дуже важливим є контакт з міжнародною спільнотою та формування команди сильних фахівців, які зможуть фахово просувати ідеї та ініціативи.
