Богдан Довгань, IT-фахівець, музикант, співак, письменник

Богдан Довгань, IT-фахівець, музикант, співак, письменник

ГОЛОСИ ВІЙНИ

35-річний Богдан Довгань родом зі Львова. З дитинства – у чоловіка третя група інвалідності по бронхіальній астмі.

ПРО ПОВНОМАСШТАБНЕ ВТОРГНЕННЯ

Війна у нас була на Сході України вже 8 років. Якщо говорити про повномасштабне вторгнення – 24 лютого я прокинувся, в мене був запланований візит до інституту вертебрології. Я чув сирена, але думав, що знову “навчальна”. Перед 24 лютого включалися “навчальні” сирени багато разів.

Я прийшов до інституту вертебрології, а мені кажуть: “Ми не працюємо. Ви що не знаєте що почалася війна?”. Повернувся додому почав читати новини і усвідомлював, що це була реальна тривога.

Перші 2 тижні ми з родичами бігали до підземного паркінгу, як до укриття. Було важко, бо ми живемо на 9-му поверсі, а я маю третю групу інвалідності з дитинства по бронхіальній астмі.

Ми жили у великому страху. Родичі з Харкова не встигли виїхати до окупації. Тому ми родиною прийняли рішення виїхати за кордон. 5 березня виїхала тітка з дітьми та родичами, а 9 березня – я з мамою. Дуже важко було стояти на кордоні 12 годин.

Закордоном не так, як в Україні і немає всього, що маєш у себе вдома. Як моя бабця вже покійна казала: “Думаєш, що закордоном мед лежить? Там мед не лежить”. У цьому я переконався на своєму досвіді. Там нас ніхто не чекає і нікому ми там не потрібні. Було важко знайти житло. Але вдалося по знайомству знайти квартиру, де потім ми жили.

Якось випадково натрапив на телеграм-канал Євгена Карася, військовослужбовця ЗСУ. Почав його читати. Це допомагало мені знайти якийсь промінчик сонця, світла в цій війні і хаосі. Я зрозумів, що також не повинен боятися і тоді прийняв рішення, що хочу повернутися до України.

ПРО ЖИТТЯ ПІД ЧАС ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ

Я зберіг роботу. Тому коли немає світла – доводиться ходити в офіс. Але найбільшою проблемою під час вимкнення світла є те, що вимикається опалення. Температура у квартирі падає і у мене починається холодова алергія. Мені рекомендували придбати гелевий акумулятор та інвертор. Крім цього, у нас вимикають воду. Тому ми постійно тримаємо воду в пляшках.

Протягом повномасштабної війни я донатив на ЗСУ, на фонд Євгена Карася і також конкретно бійцям добровольчих батальйонів. Стараюся чим можу допомогти і таким чином долучитися до перемоги України в цій кривавій війні.

 

Читайте також