Я була переповнена рішучістю: Олена Олійник про стажування у Міністерстві соціальної політики України
Мені завжди цікаво дізнаватися все незвідане та проживати нові емоції. Дізнавшись про набір до школи політичної участі жінок та дівчат з інвалідністю «ЛІДЕРКА», я вирішила спробувати себе в новому напрямку.
На даному проекті мені пощастило двічі пройти відбори: всеукраїнський до школи, де ми змогли отримати величезне джерело знань і навичок, та відбір серед випускниць школи, щоб отримати стипендію на проходження стажування. Мене прийняли на стажування до Міністерства соціальної політики України, в Директорат соціального захисту прав осіб з інвалідністю. Я була переповнена рішучістю і честю, адже мені надали можливість навчитись та усвідомити як працює державний орган виконавчої влади зсередини, ввести свої та людей з інвалідністю пропозиції та корективи в питання які стосуються нас і звичайно ж, показати, що люди з інвалідністю теж взмозі працювати на рівні з іншими та бути корисними суспільству.
На фото: Олена Олійник біля Міістерства у перший день стажування.
На жаль, Київ сповнений архітектурними бар’єрами для людей які пересуваються на кріслі колісному. Кожен день я стикалася з високими бордюрами, відсутністю пандусів, громадським транспортом який паркується не по нормам і таке інше. Дані аспекти гнобили і часом викликали почуття розпачу, але приходячи на робоче місце в мене вселялася надія на позитивні результати. Мої колеги та коліжанки завжди уважно вникали в суть питання яке я озвучувала і пропонували варіанти вирішення. Було дивно дізнатися, що в Мінсоцполітики не працює жодної людини, що пересувається на кріслі колісному.
На фото: візит учасниць до Міністерства соціальної політики в рамках школи “ЛІДЕРКА”
Користуючись нагодою, ми почали вносити корективи і поправки до всіх актуальних питань які стосуються людей з інвалідністю. Наприклад, підняли питання купівлі електронного залізничного квитка на спеціалізований вагон для осіб з інвалідністю, після чого було проведено онлайн нараду з представниками Укрзалізниці та Мінсоцполітики, де були озвучені проблеми та обговорені шляхи їх вирішення. Також були внесені зміни до табілиці відповідності технічних засобів реабілітації та ініційовано створення платформи «Волонтери для осіб з інвалідністю».
Однією з перешкод для вільного життя в Києві для мене був громадський транспорт, який ніби є доступним, але водії систематично відмовлялись паркуватись біля бардюр, або відкидати пандус. Переміщуватись до/з транспорту допомагали пасажири.
З цією проблемою я звернулася на гарячі лінії Києва, а також, разом з колегами ми написали заяву до Київпастранс та КМДА, з проханням провести інструктаж для водіїв щодо того, як допомагати пасажирам з інвалідністю при висадці та посадці.
Після звернення, практично всі водії стали дотримуватися правил допомоги пасажирам з інвалідністю. І вже за кілька днів водії почали паркуватись ближче до бардюру та я заходила до автобусу по відкинутому пандусу.
Поселили учасниць проекту у новому будинку, з хорошою доступністю і транспортною розв’язкою. Біля під’їзду, біля пониженого бордюру, завжди був припаркований автомобіль, через що нам доводилося по кілька разів на день долати досить високий бордюр. Через пару днів моє терпіння скінчилося і я викликала поліцію.
Автомобіль прибрали, з боків паркомісця поставили дві півсфери, нанесли на асфальті розмітки. Зручніше діставатись під’їзду стало не тільки мені із коліжанками, але й старшим людям, мамам з дитячими візками та велосипедами і загалом всім мешканкам/цям будинку.
Ми щодня стикаємося з бар’єрами які «ламають» або «загартовують». Часом буває неймовірно складно до безвихідності, але подолавши біль від «падінь» ми повинні міняти на краще як себе так і навколишнє нас середовище.
Дуже цінно почути після закінчення стажування: “Лєно, залишайся у нас”!
Мені запропонували співпрацю і розглядають мене як кандидатку на працевлаштування у Міністерстві.
На фото: Олена із колегами з Дирикторату соціального захисту прав осіб з інвалідністю
Вірю, що невдовзі люди з інвалідністю будуть на рівні задіяні в будь-яких сферах життя на рівні з усіма, що в нас, в першу чергу, будуть бачити особистість, а не інвалідність!
Блог підготувала: Олена Олійник, випускниця школи політичної участі для дівчат та жінок з інвалідністю «ЛІДЕРКА», стажерка Міністерства соціальної політики України.
Публікація в рамках проєкту «Школа політичної участі для дівчат та жінок з інвалідністю «ЛІДЕРКА», що реалізується за підтримки U.S. Embassy Kyiv Ukraine.
