«Потрібно вкладатися в доступність» – представник «Укрзалізниці» Олександр Перцовський

«Потрібно вкладатися в доступність» – представник «Укрзалізниці» Олександр Перцовський

Голоси війни

“У ті часи не рахували кожного пасажира, тому що пріоритетом була швидкість і робити свою справу”, – пригадує перші дні повномасштабної війни в Україні Олександр Перцовський, директор філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця».

Рішення про те, що всі потяги стають евакуаційними було прийнято буквально у першу годину повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

З 24 лютого залізниця допомогла евакуюватися у безпечні регіони країни близько 3,8 млн українців.

Скільки з них були людьми з інвалідністю в компанії порахувати не могли.

«Ми скасували квитки, люди їхали безкоштовно, тому пільгового обліку як такого не було», – каже Олександр Перцовський.

Евакуація маломобільних груп населення. Фото надані Укрзалізницею

 

Евакуація маломобільних груп населення. Фото надані Укрзалізницею

 

Евакуація маломобільних груп населення. Фото надані Укрзалізницею

Олександр Перцовський розповідає, що від початку евакуаційні потоки людей з інвалідністю поділилися на дві частини.

Перша – люди, які можуть самостійно пересуватися: «Багато з них приїздили на вокзали в загальному порядку. Далі за допомогою наших співробітників чи волонтерів ми пріоритезували на посадці для них місця, намагалися створити трішки кращі умови, незважаючи на загальну велику кількість пасажирів у кожному вагоні». Допомагали в цьому навіть офісні співробітники «Укрзалізниці», які у перші дні вийшли чергувати на вокзали в режимі 24/7.

Друга частина – це організовані перевезення, які відбувалися за участі окремих закладів та громадських організацій. «Коли вони зверталися і казали «В нас тут є, умовно кажучи, 50 лежачих пацієнтів, чи людей, які не можуть просто так подорожувати», ми почали організовувати для них окрему пріоритетну посадку і транспортування», – пояснює директор філії «Пасажирська компанія».

Згодом «Укрзалізниця» розпочала співпрацю з організацією «Лікарі без кордонів» та організувала два спеціалізовані потяги для транспортування маломобільних людей, а Українське товариство Червоного Хреста передало державній компанії понад двісті крісел колісних для того, щоб вони були задіяні на вокзалах.

Олександр Перцовський визначає, що до початку повномасштабної війни в Україні підприємству не вдалося створити на всіх своїх об’єктах інклюзивного середовища. У цьому напрямку насправді робилися лише «боязкі кроки» – десь ліфти, десь ескалатори ремонтували.

Нам точно потрібно вкладатися ресурсно в доступність наших вокзалів.

Є велика програма, але вона потребує суттєвого фінансування. І ми сподіваємося, що план відтворення буде включати цей фокус на мобільність. Тим більше, що, на жаль, після війни буде багато людей, які втратили кінцівки та військових з тяжкими пораненнями.

Нам принципово важливо робити наші вокзали, які є точкою входу для пасажирів, пристосованими та абсолютно безбар’єрними, бажано навіть без необхідності в супроводі.

Друге, це, звичайно, навчання і підготовка співробітників вокзалів та транспорту, щоб вони розумілися, як з різними категоріями людей з інвалідністю поводитися та яка допомога необхідна.

А, третє, це безпосередньо технічні рішення по рухомому складу. Минулого року в бюджеті було закладено вже фінансування біля 40 вагонів саме для людей з інвалідністю. На жаль, зараз не знаємо, чи вистачить коштів на виконання цієї програми. Тобто виробництво триває, але треба віднайти ресурси», – зауважує Олександр Перцовський.

Евакуація маломобільних груп населення. Фото надані Укрзалізницею

Евакуація маломобільних груп населення. Фото надані Укрзалізницею

Евакуація маломобільних груп населення. Фото надані Укрзалізницею

Евакуація маломобільних груп населення. Фото надані Укрзалізницею

Публікація написана в межах проєкту “Права людини для України”, який виконується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії протягом 2019–2023 років. За проєктом ГО Fight for Right провела дослідження “Досвід людей з інвалідністю під час евакуації задля майбутнього миру та безпеки: свідчення, аналітика, висновки”.

Для публікації використане інтерв’ю з опитаних експертів. Думки, висновки чи рекомендації належать автору і не обов’язково відображають погляди Міністерства закордонних справ Данії, Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй чи інших агенцій ООН.

Читайте також