Зміна ролі: вплив менторства у проєкті «Лідерство жінок з інвалідністю в громадах»
Тисячі жінок з інвалідністю в Україні переживають щодня досвід невидимості, бар’єрів. Багатьох така реальність не влаштовує і самі жінки з інвалідністю запускають ланцюжок змін. Десятки ініціатив так було реалізовано в межах проєкту Fight For Right «Лідерство жінок з інвалідністю в громадах», що впроваджується за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). За успіхом сабгрантерок криється постійна співпраця з досвідченими менторками.
Fight For Right здійснює менторство сабгрантерок постійно. У проєкті «Лідерство жінок з інвалідністю в громадах» менторська програма передбачала індивідуальний супровід 10 сабгрантерок.
Завдяки співпраці з менторками ініціаторки проєктів – менті – змогли перейти від ідеї до дії, від сумнівів до впевненості та лідерства. Це була програма про розвиток, але ще більше про видимість, голос і вплив.
Супровід здійснювали: Наталія Тарасенко, голова ради громадської організації «Паритет», експертка з гендерної рівності (Житомир), Ірина Трохим, заступниця голови ГО «Центр “Жіночі перспективи”» (Львів), Віталіна Пинчук, менторка, експертка з проєктного менеджменту (Гадяч), Іванна Фединчук, експертка з гендерної чутливості, лекторка, підприємиця (Львів), Валентина Пелюхня, менторка, менеджерка проєктів ГО «СвітТи» (Кобеляки), Ірина Тернова директорка благодійного фонду «Кульбабка» (Житомир), Ольга Лимар виконавча директорка Коаліції РПР, Катерина Рижкова-Сєбєлєва, тренерка з організаційного розвитку, (Полтава), Наталія Шишолік голова громадської організації «Довіра», Fight For Right.
*Менторство – це двосторонній процес навчання та особистісного росту, головними особами в якому є ментор/-ка та менті. Це формат професійного розвитку з метою передавання знань, досвіду, підтримки та розвитку професійних і особистісних компетенцій.
Довіра – основа менторства
Менторки допомогли учасницям визначити цілі, завдання та шляхи їх досягнення, ставили уточнювальні та розвивальні запитання, а також підтримували у перетворенні великих цілей на конкретні, досяжні кроки з чітким плануванням у часі. Вони аналізували прогрес, допомагали розбирати помилки та виявляти досягнення, ділилися власним професійним досвідом для вирішення практичних задач і пошуку оптимальних рішень.
Учасниці програми приходили до менторок з різними викликами. З одного боку – практичними: як структурувати проєкт, як будувати комунікацію, як працювати з аудиторією, як звітувати. З іншого – глибшими: як говорити про жінок з інвалідністю не через жалість чи героїзацію, а через гідність. Як створювати продукти, які не відтворюють стереотипи, а змінюють уявлення суспільства.
Менторки не просто передавали знання, а ставали партнерками у процесі. Разом із менті вони проходили шлях від ідеї до реалізації, допомагали втримувати фокус, не зупинятися в моменти невизначеності. Але не менш важливим було інше: вибудова довіри, уважність до людини, до її досвіду, до її темпу.
Коли навантаження зростало, коли потрібно було координувати команди, комунікації, підрядників, дотримуватись дедлайнів, тоді найяскравіше проявлявся лідерський потенціал учасниць. Це були не «ідеальні» історії без складнощів. Навпаки – це були історії про відповідальність, про здатність тримати цілісність процесу, про вміння поєднувати чутливість до теми з управлінськими рішеннями.
Новаторки
Проєкти, які реалізовані в менторстві, є прикладом того, що жінки з інвалідністю є авторками новаторських змін.
Так, психологиня Марія Бойко в Житомирі створила простір підтримки для нечуючих дівчат. У світі, де доступ до психологічних консультацій жестовою мовою обмежений, а базові послуги часто недоступні без перекладача/-ки, її робота стала проривом. Марія за кілька місяців провела 13 групових зустрічей жестовою мовою для нечуючих підліток. Дівчата стали впевненішими, відкритішими, почали краще розуміти свої емоції. Ці зміни неможливо виміряти цифрами. Та саме вони є найціннішими.
Інша історія про Анну Серпутько та команду Trinity Hub, яка працювала з жінками з порушеннями зору. Їхній проєкт виріс із конкретної проблеми: відсутності доступних матеріалів. Те, що для більшості є звичним – книги, щоденники, календарі – для незрячих людей часто просто не існує. Тому в межах свого проєкту Trinity Hub створили «Щоденник натхнення» і «Мотиваційний календар» шрифтом Брайля. Ця продукція стала інструментом підтримки, саморефлексії, турботи про себе. Попит на видання виявився більшим, ніж очікували. Люди почали запитувати, як їх придбати, як отримати. І це ще раз підтвердило: потреба на доступні видання шрифтом Брайля є, просто вона довго була невидимою.
Водночас робота над цим проєктом вимагала не лише креативності, а й управлінських рішень, координації команди та постійної комунікації з партнерами. У певні моменти менті визнавала, що їй складно сприймати себе в новій ролі і важко розгледіти в собі менеджерські та лідерські якості, оскільки раніше була лише в ролі виконавиці. Та саме через такий досвід і проявляється реальне лідерство – не лише у створенні сильного продукту, а й у здатності втримувати процес, працювати з командою, проходити через складні етапи та не зупинятися в моменти сумнівів. І цей досвід став важливою частиною зростання Анни Серпутько як лідерки, яка поступово відкриває для себе новий рівень відповідальності, впливу та управлінської ролі.
Ще одна історія в межах програми це історія про співпрацю Ірини Трохим, експертки з організаційного розвитку та проєктного менеджменту, співзасновниці організації «Центр “Жіночі перспективи”» та Ольгою Ставникович із ГО «Центр Творення».
За словами Ірини, на початку запит був доволі практичним і технічним – навчитися коректно оформляти звітності та фінансові витрати проєкту. Але дуже швидко стало зрозуміло, що за цим стоїть значно глибший зміст – робота з чутливою темою та дуже уважне, етичне ставлення з боку Ольги до жінок-бенефіціарок. Особливо показовим став момент підготовки виставки для учасниць проєкту. Саме тоді проявився лідерський стиль менті – не через контроль чи директивність, а через підтримку і супровід. Вона створювала простір, у якому жінки з інвалідністю могли проявляти свої таланти, і робила це дуже делікатно, не нав’язуючи рішень і не перебираючи на себе їхню суб’єктність.
«Коли менті планувала виставку для своїх бенефіціарок, я побачила, як вона вболіває за їхні перемоги і досягнення. Вона не тільки сприяла розкриттю талантів людей з інвалідністю, але й робила це в дуже екологічний спосіб: не нав’язувала, не навчала, а супроводжувала і вела. І це дуже цінно», – зазначає Ірина.
Саме такий підхід – через підтримку, а не контроль, формує нову якість лідерства в соціальних проєктах.
Ірина Трохим також зазначає, що подібні програми мають значно ширший вплив, ніж може здаватися на перший погляд. Вони допомагають жінкам з інвалідністю побачити, що їхній досвід є цінним, що їхній голос має вагу і що суспільство готове його чути.
Участь у програмі для Ірини стала можливістю розширити професійне бачення та глибше ознайомитися з мистецькими і соціальними ініціативами жінок з інвалідністю, а також вибудувати нові професійні зв’язки і поділитися власною експертизою в організаційному розвитку.
Ольга, зі свого боку, зазначила, що робота з Іриною підштовхнула до створення окремої громадської організації.
Ця історія ще раз показує: менторство – це не лише про підтримку проєктів. Це про формування культури взаємодії, де є місце і для результату, і для етики, і для людяності.
Ще одна менторська взаємодія стосувалася реалізації соціального проєкту – від управління процесами та комунікації до побудови інформаційної кампанії і звітності. Та дуже швидко проявився глибший виклик: як говорити про жінок з інвалідністю не через призму жалю чи героїзації, а через гідність, силу, красу та видимість. Особливо вразила сміливість менті працювати з чутливою темою у сучасному візуальному форматі та її мета створити продукт із реальним суспільним впливом.
Найяскравіше прояв лідерського потенціалу став помітним у період активної реалізації – під час зйомок і запуску комунікаційної кампанії. Попри високе навантаження, необхідність координувати команду, підрядників і учасниць, менті змогла втримати цілісність процесу та довести проєкт до сильного результату. У цьому проявилася здатність поєднувати чутливість до теми з управлінською відповідальністю та готовністю брати на себе складні рішення.
Там, де зникають сумніви
Саме проєкти лідерства створюють простір видимості, голосу та можливостей. Жінки часто стикаються не лише з фізичними бар’єрами, а й із соціальним знеціненням і виключенням із процесів ухвалення рішень. Жінки з інвалідністю й поготів. Менторський супровід допомагає посилити їх упевненість, розкрити потенціал і перейти від ролі отримувачки допомоги до ролі авторки змін – що трансформує не лише індивідуальний досвід, а й суспільне сприйняття.
Для менторок проєкт «Лідерство жінок з інвалідністю в громадах» став досвідом співтворення реальних змін у країні під час війни. Особливо цінним було спостерігати, як менті проходять шлях професійного та особистого зростання за короткий час реалізації проєктів.
Усі ці різні історії об’єднує одне: зміна ролі. Лідерство жінок сьогодні дедалі більше визначається не лише посадою чи формальним статусом, а здатністю працювати з людьми, будувати довіру, ухвалювати складні рішення та діяти в умовах невизначеності. Особливо це проявляється у таких соціальних і громадських проєктах.
Серед найбільш затребуваних навичок – проєктний менеджмент, комунікація, робота з командами, емпатія, публічні виступи та здатність вибудовувати партнерства. Не менш важливою є й емоційна компетентність: вміння тримати фокус у складних процесах, підтримувати себе і команду, а також адаптуватися до нових викликів. Саме ці навички найкраще формуються не в теорії, а через практичний досвід реалізації реальних ініціатив.
Такі менторські програми створюють безпечне середовище, де ці компетенції можна не лише отримати, а й одразу застосувати на практиці. Це значно пришвидшує професійне зростання менті і формує нову якість жіночого лідерства.
Менторські програми для жінок з інвалідністю сьогодні – це про зміну позиції в суспільстві: від “об’єкта турботи” – до “суб’єкта впливу”. І ця зміна має ефект, який виходить далеко за межі громад, у яких мешкають самі сабгрантерки. Вона змінює уявлення суспільства, показує інший образ жінки з інвалідністю через можливості, експертність, лідерство. Зрештою нові приклади жіночого лідерства стають орієнтирами для інших.
Найважливіше, що ці зміни не закінчуються разом із програмою. Вони продовжаться у нових проєктах, у нових ініціативах, у нових історіях. У жінках, які вже не сумніватимуться у своєму праві бути видимими.
Проєкт «Лідерство жінок з інвалідністю в громадах» впроваджує Fight For Right за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН — гнучкого та оперативного інструменту фінансування, що підтримує якісні заходи, щоб підвищити спроможність місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва.
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об’єднаних Націй.
Довідково:
Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF) — це єдиний глобальний механізм, створений виключно на підтримку участі жінок в процесах розбудови миру та безпеки, а також гуманітарної допомоги. WPHF, керований низкою представників громадянського суспільства, урядів та ООН, — це трастовий фонд за участі багатьох партнерів, який мобілізує терміново необхідне фінансування для місцевих організацій, очолюваних жінками, та працює разом із жінками на передовій заради побудови міцного миру. Починаючи з 2016 року, WPHF надав фінансування та підтримав спроможність понад 1000 місцевих жіночих організацій громадянського суспільства, які працюють над питаннями порядку денного «Жінки, мир, безпека» та реалізують гуманітарну діяльність у 41 країні світу, які постраждали від кризи.
Авторка статті: Іванна Фединчук
