Легко прийняти – важко реалізувати: Як держава та громадськість відзвітували в Женеві про виконання Конвенції про права людей з інвалідністю
Щоразу у відрядженні за кордоном нашій команді Fight For Right хочеться ділитися здобутками України, розповідати про позитивні зміни в дотриманні Конвенції про права людей з інвалідністю, адже дуже важливо в умовах війни демонструвати світу нашу відповідальність у виконанні міжнародних зобов’язань… Та поки не завжди вдається. Адже ми спотикаємося об відсутність кардинальних змін щодо дотримання наших прав.
Війна в Україні погіршила ситуацію із дотриманням прав людей з інвалідністю. І на 31-й сесії Комітету ООН з прав людей з інвалідністю (далі – Комітет) у Женеві делегації від уряду України та громадянського суспільства, зокрема команда Fight For Right, говорили про вплив війни на права людей з інвалідністю та шукали рішення для пом’якшення цього впливу.
Які найбільші ризики і виклики?
Упродовж трьох днів у Женеві ми командою Fight For Right мали низку зустрічей з членами та членкинями Комітету, з представниками та представницями міжнародних правозахисних організацій, брали участь у закритому брифінгу Комітету з неурядовими організаціями.
Директорка Fight For Right Тетяна Герасимова неодноразово звертала увагу на погіршення ситуації із дотриманням прав жінок з інвалідністю, які наражаються на вищі ризики торгівлі людьми, жорстокого поводження та насильства. Вона розповідала про випадки втягування жінок з інвалідністю у фіктивні шлюби задля перетину кордону з чоловіками призовного віку, а також про випадки, коли внутрішньо переміщені жінки піддавалися насильству під час пошуку притулку тощо.
Захист людей з інвалідністю в надзвичайних ситуаціях – це той виклик, який наша держава не змогла подолати впродовж десяти років війни. На цьому на зустрічах наголошувала експертка з прав людей з інвалідністю Ірина Текучова. Також Ірина зауважила проблему неінклюзивної відбудови: «Процес відбудови з урахуванням прав людей з інвалідністю, що має важливе значення для подолання майбутніх надзвичайних ситуацій, наразі є хаотичним та неконтрольованим, оскільки державний контроль за процесом будівництва призупинено через воєнний стан».
Ірина просила членів та членкинь Комітету привернути увагу України до відновлення державного контролю над цими процесами як важливого кроку до інклюзивної відбудови та загального зміцнення стійкості суспільства.
Нашій команді було важливо прокомунікувати на міжнародному рівні питання деінституціоналізації та незалежного життя для дорослих людей з інвалідністю в Україні.
Адвокаційна менеджерка Fight For Right Людмила Фурсова озвучувала ті ризики, які можуть унеможливити або уповільнити деінституціоналізацію: «Недостатня участь людей з інвалідністю та людей з інституційним досвідом в ухваленні рішень, високі ризики інституціоналізації для внутрішньо переміщених людей з інвалідністю, держава навіть не декларує реформу “інституту недієздатності”, відбудова чи відновлення зруйнованих інституційних закладів – це лише частина ризиків на шляху створення умов для незалежного життя людей з інвалідністю в Україні».
Для Fight For Right і загалом української спільноти людей з інвалідністю важливо, щоб на ці ризики звернув увагу Комітет у своїх заключних зауваженнях. Адже це спонукатиме Україну наступного разу звітувати про те, як вдалося запобігти цим ризикам.
«Звітувати не можна уникнути запитань» – Поставте кому в потрібному місці
А що ж, власне, представники та представниці держави?
Цілих шість годин тривало звітування урядової делегації від України перед Комітетом. І більшу частину часу – відповіді держави на запитання Комітету.
Коментарі щодо ситуації в Україні та запитання до урядової делегації і справді підтверджують, що члени та членкині Комітету уважно відстежували ситуацію в Україні, ознайомлювалися з альтернативними звітами від неурядових організацій, використовували інформацію, отриману під час формальних та неформальних зустрічей.
Про що стільки годин розпитував Комітет нашу державу?
Урядову делегацію просили надати детальну інформацію, зокрема, з таких питань:
– Чи є інституційна підтримка неурядових організацій?
– Які наявні додаткові послуги для жінок з інвалідністю в умовах війни?
– Приклади притягнення до відповідальності за дискримінацію за ознакою інвалідності.
– Яка ситуація із захистом дітей та дорослих з інвалідністю, які перебувають в інституційних закладах, в умовах війни?
– Чи передбачена можливість для дітей з інвалідністю висловлювати свою думку в умовах війни?
– Яка відповідальність за недоступність об’єктів, послуг, інформації?
– Чи є інформування у доступних форматах про ризики в умовах війни?
– Приклади участі людей з інвалідністю та громадських організацій людей з інвалідністю в процесах ухвалення рішень.
– Чому держава не встановила мораторію на відновлення інституційних закладів?
– Що держава планує робити для відмови від інституту недієздатності та створення системи підтримки в ухваленні рішень?
– Скільки людей з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених отримали житло?
– Чи є гендерний аспект у питаннях реабілітації?
Наша урядова делегація отримала й інші запитання щодо виконання всіх статей Конвенції ООН про права людей з інвалідністю.
Як не прикро, але держава та громадянське суспільство по-різному бачать ситуацію із дотриманням прав людей з інвалідністю. Однак ми зафіксували важливі меседжі від держави:
- пріоритетом для України є деінституціоналізація та розвиток послуг підтримки для дітей та дорослих людей з інвалідністю;
- створення безбар’єрного простору;
- співпраця з неурядовими організаціями.
Команда Fight For Right готова долучитися до змін у цих та інших дотичних сферах, а реакція держави на наші ініціативи буде показником її реальної готовності до реформ та до готовності чути та враховувати думки людей з інвалідністю.
Що далі?
У вересні Комітет ООН з прав людей з інвалідністю має надати заключні зауваження щодо виконання Україною Конвенції ООН про права людей з інвалідністю. Fight For Right з нетерпінням очікує на висновки та рекомендації Комітету, які отримає наша держава, адже ми сприймаємо їх, зокрема, як результат нашої адвокаційної роботи, а також як дороговказ, куди і як має рухатися Україна для виконання стандартів Конвенції.
Ба більше, за декілька років наша держава знову звітуватиме про виконання Конвенції, зокрема й про виконання наданих Комітетом рекомендацій.
Для довідки. Із 12 серпня 2024 року до 5 вересня у Женеві (Швейцарська Конфедерація) відбулася 31-ша сесія Комітету з прав людей з інвалідністю, під час якої Україна представляла об’єднану другу та третю періодичні доповіді у формі відповідей на запитання від Комітету з прав людей з інвалідністю.
Цьогоріч неурядові громадські організації: Fight For Right, ГС «Ліга сильних», Українська Гельсінська спілка з прав людини, ВГО «Національна асамблея людей з інвалідністю України» подали коаліційну альтернативну доповідь щодо виконання Україною Конвенції ООН про права людей з інвалідністю.
Звітування в Комітеті ООН з з прав людей з інвалідністю є публічним. Ознайомитися з перебігом сесії та звітом України можна за посиланням.
