Шлях до вибору
Чи замислювались ви коли небудь наскільки легко вам вийти на вулицю, перейти дорогу, відвідати магазин, кафе, чи будинок культури. Напевно, для пересічної людини – це відбувається непомітно. Це природно і так має бути. А якщо людина пересувається на кріслі колісному, або не бачить чи не чує? Невже вона немає права на повноцінне життя?
Такі питання я задавала собі протягом всього свого життя.
Незважаючи на безліч законів та законодавчих актів, ратифікацію Конвенції ООН про права людей з інвалідністю, щирі обіцянки влади захистити та забезпечити комфортне життя для своїх громадян, я не могла в повній мірі скористатися усіма можливостями, повноцінно жити, працювати, відпочивати і, зокрема, віддати свій голос на виборах.
Розуміння того, що потрібно щось змінювати прийшло тоді, коли моє життя привело мене в громадську організацію “Довіра”. Почула потреби та бажання людей з інвалідністю. І розуміння того,що я маю щось робити. Ми всі все можемо, якщо дуже цього захочемо, питання часу, коли ми цього досягнемо. Але ми дійсно можемо, коли для цього в нас є бажання і воно є щирим.
Я захотіла і до мене попливли можливості: навчання по написанню проектів, нові знайомства, які мене підштовхнули до дій, перші проекти, ну і як же без помилок, на яких я вчилась. Пріоритетом стало робити зміни в покращенні доступності для маломобільних громадян. Покращення доступності в бібліотеці, поліклініці, та аптеці, показали, що змінювати стан речей можна, і роботи безліч.
Після навчання в школі політичної участі для жінок та дівчат “ЛІДЕРКА” побачила ще одну перепону для людей з інвалідністю, яку ніхто не помічав – виборчий процес.
Так, доступність потрібна в медзакладах, в школах, в магазинах і т.д., але ж право на політичну участь це теж важливо!
І знову ж, коли є бажання щось зробити, з’являються і можливості. Виграний громадською організацією “Довіра” грант дав можливість провести моніторинг 62-х дільниць району. Це сталося вперше і показало справжню картину доступності будівель в яких розташовують виборчі дільниці. А це, зазвичай, будинки культури, школи, амбулаторії куди люди ходять не тільки під час виборів, а щодня.
Картина неприємно вразила… Не тільки відсутність доступності, а й ставлення людей до ситуації. Питання а для чого “їм” потрібно ходити на вибори вони ж можуть проголосувати вдома – різало вуха. Але на щастя були і більш-менш доступні приміщення та щирі добрі люди, готові змінювати ситуацію.
Так, сільська рада Троянівки з радістю зголосилася стати партнером в проекті і покращити, наскільки це можливо, доступність в своєму будинку культури (там проходять вибори). До дня виборів був дообладнаний пандус, в туалеті встановлений поручень, покращили освітлення в залі голосування. Обладнали доступну широку кабінку з регульованим столиком, лампою, лупою (для виборців з порушенням зору) та планшетом з встановленою програмою для нечуючих виборців.
І ось мій шлях до вибору досяг фінішу. Вперше за своє життя я сама приїхала на дільницю, сама піднялася пандусом в приміщення, змогла заїхати в кабінку і без проблем, завдяки хорошому освітленню (не кліпаючи заповнюючи “новий бюлетень”) проголосувала. Ці відчуття не передати! Це як навчився їхати на велосипеді, чи як дістатися вершини.
А по дорозі додому був ще маленький бонус, побачила, що ще дві дільниці в селищі перенесли на перший поверх.
PS. Все в житті можливо. Головне захотіти робити зміни. Говорити вголос про те, що тебе турбує, адже оточуючі (у тому числі влада) не вміють читати думки і можливо просто не знають про вашу проблему. Постійно вчитись адже, як можна радити комусь, якщо сам не компетентний. І головне – бути сміливим, а сміливим підкоряються вершини.
Авторка: Наталія Шишолік, спеціально для Fight For Right
Проєкт “Разом за доступні вибори” реалізується за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії.
