Україна в ЄС. Що це значить для людей з інвалідністю?

Україна в ЄС. Що це значить для людей з інвалідністю?

24 червня Україна на саміті в Брюсселі отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу. Рішення було схвалено на основі рекомендації Європейської комісії, наданої 17 червня.

Як коментує експертка Fight For Right Ірина Федорович, кандидатство для України – це зовнішній контроль за тим, щоб наша держава якнайшвидше упорядкувала свої внутрішні правила та законодавство у відповідність з мінімальними стандартами Європейського Союзу, які наразі гарантують вищий ступінь дотримання прав людини, зокрема і для людей з інвалідністю.

“Важливо відзначити, що кандидатство означає більший контроль Європейського Союзу за відбудовою України в післявоєнний період. Ми маємо опиратися на принципи прав людини, а по-простому – доступності. Тож нашій владі доведеться докладати більше зусиль для того, аби Україна була кращою не лише на папері, а й на практиці”, – додає Федорович.

Ще раніше держава Україна надавала в опитувальнику Європейського Союзу відповіді на низку питань щодо вступу. Серед них були й питання про захист прав людей з інвалідністю.

Так, у питанні 231 йшлося, чи Україна має спеціальний законодавчий захист людей з інвалідністю, які передбачені заходи на забезпечення незалежного проживання, соціального та професійного включення людей з інвалідністю тощо.

У своїй відповіді Україна згадала про ратифіковану Конвенцію ООН про осіб з інвалідністю в 2009 році, Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Національну стратегія зі створення безбар’єрного простору  та інші документи. Держава відверто називає такі проблемні точки, як суперечлива квота у 4% для працевлаштування людей з інвалідністю на підприємствах, деякі застарілі Державні будівельні норми (ДБН) і необхідність їх перегляду, велику кількість об’єктів старого житлового фонду, до якого не застосовуються ДБН, недоступність багатьох адміністративних послуг для людей з інвалідністю та інші.

Згадала Україна і про захист права на справедливий суд. Зокрема наголошується на вирішенні таких проблем, як недоступність судової процедури, у тому числі відсутність перекладу на жестову мову для користувачів із порушенням слуху, адаптивних засобів для зчитування інформації позивачам із порушенням зору, архітектурна недоступність судів тощо.

«Розуміючи, що більшість судів в Україні створено в старих і недоступних будівлях (більш ніж на 90%), є ініціатива Державної судової адміністрації та національних судів зробити доступними входи до будівлі судів, сприяти навчанню суддівського персоналу та суддів, як забезпечити умови людям з інвалідністю для реалізації свого права на справедливий суд», йдеться в документі.

Нагадаємо, нещодавно голова Fight for Right Юлія Сачук на 15-й конференції держав-учасниць Конвенції про права людей з інвалідністю закликала сприймати людей з інвалідністю як повноцінних учасників процесу в системі екстренного реагування, а не тільки об’єктами гуманітарної допомоги.

Читайте також