«Я вас туди не здам»: Fight For Right презентували унікальні дослідження для деінституціоналізації в Україні
Адвокаційна команда Fight For Right презентувала результати масштабної роботи за 2025 рік – чотири унікальні дослідження, необхідні для ефективного впровадження деінституціоналізації.
Під час заходу «Не мій вибір: інституціоналізація та обмеження правосубʼєктності людей з інвалідністю в Україні» говорили про:
- правосуб’єктність, зокрема аналізували перехід від системи опікунства до системи підтриманого ухвалення рішень;
причини інституціоналізації, виявлені з реального досвіду людей з інвалідністю та їхніх родин; - сприйняття українським суспільством деінституціоналізації та усвідомлення ризику потрапляння в інституцію кожного та кожної;
- аналіз виконання операційного плану Стратегії деінституціоналізації (Стратегія ДІ) на державному рівні.
Експертки Fight For Right наголошують: у питанні діяльності інституційних закладів ідеться про системне порушення прав людини, зокрема позбавлення свободи та права ухвалювати рішення. І держава замість мільйонів витрат на утримання інституцій могла би розбудувати систему соціальних послуг, щоб забезпечити незалежне життя людей з інвалідністю в громадах.
Ірена Федорович, правозахисниця, експертка Fight For Right
Презентуючи дослідження «Режим правосуб’єктності в Україні: системний збій у забезпеченні прав людей з інвалідністю» Ірена Федорович, правозахисниця, експертка Fight For Right, зазначила, що мова, якою говорить закон, визначає долю людини. В українському правовому полі досі домінує термін «цивільна дієздатність», що дає змогу обмежувати або повністю позбавляти людину правосубʼєктності… Натомість міжнародний стандарт оперує поняттям «правосуб’єктність» як невід’ємним правом, яке не можна відібрати в людини через стан здоровʼя чи наявність інвалідності.
Тенденція невтішна: в Україні протягом останніх років частіше застосовують процедуру обмеження дієздатності людей з інвалідністю та старшого віку. Кількість запитів зросла у 3–4 рази порівняно з довоєнним рівнем.
«За рік ми маємо тисячі рішень про позбавлення прав і менше сотні про їх поновлення», – поділилася Ірена.
10 причин потрапляння в інтернати
Людмила Фурсова, адвокаційна менеджерка Fight For Right
Рівень інституціоналізації після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну значно зріс, зокрема й через те, що інституції стали «найлегшим» вибором як кінцевої точки евакуації людей з інвалідністю з прифронтових громад.
Однак це не єдина причина потрапляння в інтернатні заклади. Адвокаційна менеджерка Fight For Right Людмила Фурсова навела 10 причин інституціоналізації, які проаналізовані в дослідженні «У лабіринті «турботи»: як система веде людей з інвалідністю до інтернату в Україні?»:
1. Труднощі зі щоденним побутом.
2. Недоступність інфраструктури.
3. Обмежений доступ до послуг охорони здоров’я.
4. Складнощі у встановленні інвалідності та отриманні необхідної інформації.
5. Відсутність знань та навичок надавати якісну підтримку людям із психічними та інтелектуальними порушеннями.
6. Надмірний тягар на родини людей з інвалідністю.
7. Відсутність соціальних та інших послуг підтримки для людей з інвалідністю
8. Бідність.
9. Наслідки війни.
10. Бюрократія та людський фактор.
Усі наведені чинники, що «виштовхують» людину із незалежного життя в громаді, взаємопов’язані. І більшість із них є наслідками незадовільної державної політики у сфері соціального захисту та суперечать взятим зобов’язанням держави на себе.
Юлія Сачук, голова Fight For Right
«Кожна людина з інвалідністю має право на незалежне життя та включення до спільноти. Саме таке право гарантовано статтею 19 Конвенції ООН про права людей з інвалідністю. Україна ратифікувала Конвенцію майже 17 років тому, однак право на незалежне життя та включення до спільноти залишається чимось дуже примарним та теоретичним для тисяч людей з інвалідністю», – зазначила Юлія Сачук, голова Fight For Right.
Дослідження про причини потрапляння в інституції базується на відвертих інтерв’ю з людьми з інвалідністю, які вже живуть в інституціях, і тими, хто перебуває в зоні високого ризику.
За словами Людмили Фурсової, для багатьох родин рішення про інтернат стає актом відчаю через повне виснаження. Однією з проблем є те, що люди часто просто не знають про свої права. Людмила навела приклад матері 22-річного юнака, яка лише випадково дізналася про право на безкоштовні засоби гігієни, якими родина забезпечувала сина самостійно протягом двох десятиліть.
«Для людей, які вперше зіштовхуються з інвалідністю – чи своєю, чи рідної людини, – інформацію знайти складно. Їм бракує простої підтримки, щоб хтось сів і розказав: “Твоє життя змінилося, і ти можеш претендувати на ось таку допомогу”. Якби людині допомогли, побачили її потребу вчасно, надали саме ту підтримку, яка їй необхідна – це б взагалі запобігло тому, щоб вона мала ці ризики потрапляння в інтернат», – переконана дослідниця.
Fight For Right дійшли висновку, що масовій інституціоналізації можна запобігти, якщо в кожній громаді забезпечити належну підтримку людей з інвалідністю з урахуванням індивідуальних потреб. Тут важливо, щоб і надавачі соціальних послуг у громадах розуміли відповідальність за це. І щоб соціальний працівник чи соціальна працівниця могли відмовити людину від рішення перейти до інтернату, якщо вона піддалася на рекламу “безжурного життя з доглядом 24/7”, і сказати, як розповів один із респондентів: «Я вас туди не здам».
Розбіжності дій держави із планами
Зміни потрібно комплексно впроваджувати на державному рівні. Та вже зараз, за рік після ухвалення Стратегії ДІ, є розбіжності дій держави із планами.
Fight For Right підготували аналітичний огляд «Стратегія деінституціоналізації в Україні: між євроінтеграційними вимогами і збереженням статусу-кво», у якому проаналізували Операційний план першого етапу реалізації Стратегії ДІ на відповідність правозахисному та людиноорієнтованому підходу, а також європейському баченню деінституціоналізації та незалежного життя. Орієнтиром у цьому аналізі стали Керівні принципи щодо незалежного життя та включення до громади людей з інвалідністю в контексті фінансування ЄС.
Як виявили дослідниці Fight For Right, Стратегія ДІ має системні проблеми для впровадження реформи, зокрема:
- прагнення зберегти наявні дискримінаційні політики щодо людей з інвалідністю за «косметичними» змінами та декларуванням слідування принципам Конвенції ООН з прав людини, що ілюструє небажання ліквідовувати інститут цивільної недієздатності;
- відсутність чіткого зобовʼязання та планів скоротити кількість інституційних закладів, що залишає лазівку для продовження їх функціонування як групових будинків, осередків підтриманого проживання, денних стаціонарів тощо.
Ці та з десяток інших описаних проблем вже нині позначаються на практиці, формують хибні підходи до реформи та навіть небезпечні для деінституціоналізації як тенденції.
Чому інституціоналізація та позбавлення людей дієздатності – це зло, доводили дослідниці і численними прикладами. Зокрема, війна підсвітила, наскільки байдуже в держави ставлення до інституціоналізованих людей, права котрих вона забрала. Десятки воєнних злочинів проти людей з інвалідністю сталися під час окупації російськими військами, оскільки інтернатні заклади не були вчасно евакуйовані.
Частина фактів наведена у звіті Fight For Right «Воєнні злочини проти людей з інвалідністю: від суспільного сприйняття до доказів із закритих інституцій Херсонської області». Щоб зібрати дані, Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) опитав 2001 респондента/-ку в період з 25 листопада по 29 грудня 2025 року.
Вікторія Телечук, проєктна менеджерка
За словами проєктної менеджерки Вікторії Телечук, це дослідження є унікальним, оскільки фіксує не лише загальні настрої, а й глибокі розриви у сприйнятті правосуддя залежно від статі, віку та доходу.
Комплексний кейс-менеджмент як крок до поліпшення ситуації
Fight For Right після презентації досліджень обговорили у форматі круглого столу із представництвами профільних міністерств та громадського сектору можливість запровадження комплексної системи кейс-менеджменту. Цей механізм може стати «навігатором» для людей з інвалідністю та запобігти потраплянню до інституцій.
Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Fight For Right вибудували якісну систему екстреного реагування. Проте лише гуманітарної допомоги недостатньо. Є потреба в забезпеченні довгострокової підтримки, що дасть змогу людям з інвалідністю залишатися у своїх громадах навіть у критичних умовах (відсутність світла, складні зими, втрата житла).
Учасники та учасниці зустрічі наголосили, що часто причиною інституціоналізації є брак інформації, недоступність житла або неможливість отримати асистивні засоби тощо. Нова система кейс-менеджменту може об’єднати зусилля держави та громадських організацій, щоб створювати індивідуальні плани підтримки для кожного.
Олександра Мельник, керівниця напряму «Захисту та підтримки» Fight For Right
«Ніхто краще людей з інвалідністю не озвучить потреби. Наше завдання – їх правильно проаналізувати, можливо, правильно донести до донорської спільноти, партнерської і адаптувати», – зазначила Олександра Мельник, керівниця напряму «Захисту та підтримки» Fight For Right.
Окрему увагу під час круглого столу приділили питанням правосуб’єктності та захисту майнових прав. Представниці Мін’юсту та правозахисники й правозахисниці обговорювали заміну застарілого інституту недієздатності на систему підтриманого ухвалення рішень. Це дозволить людям, які перебувають в інтернатах, повернути контроль над власним життям.
«Для багатьох людей навіть усвідомлення, що є хтось, певна група людей, які готові вислухати, порадити чи поділитися досвідом – це вже перший крок», – сказала Юлія Сачук і додала, що часто маленькі кроки назустріч інституціоналізованій людині з інвалідністю підштовхують її до рішення розпочати боротьбу за вихід з інституції.
Захід проведено ГО «Fight For Right» за підтримки Міжнародного Фонду Відродження в межах проєктів «Створення передумов для незалежного та гідного життя для всіх», «Посилення спільноти людей з інвалідністю задля рівноцінної участі в переговорах про вступ України до ЄС» та Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.
